Скільки дій має твір “Ревізор” Миколи Гоголя – аналіз та структура твору

Твір “Ревізор” Миколи Гоголя є одним з найвідоміших і найвпливовіших п’єс в українській літературі. Вона була написана в 1836 році і розповідає історію незвичайного візиту рядового посадовця, який раптово з’являється в маленькому провінційному містечку. Ця п’єса захоплює читача з перших рядків своєю гостротою, гумором і сатиричним поглядом на життя.

Твір складається з п’яти актів, кожен з яких має свою унікальну структуру і виражає певний епізод чи поворот подій. Перший акт пропонує читачеві ввійти в атмосферу містечка, познайомитися з його мешканцями і відчути невиразну нервозність через чутки про надходження ревізора. Другий і третій акти стають своєрідним простором для розвитку дії, розкриття характерів героїв і зростання шляхетної сатиричної лінії.

Четвертий акт, найбільш драматичний з усіх, розкриває жахливу правду про блискучу героїв-хлюпи і, нарешті, розкривається фінал. Останній акт, який містить елементи комедії і люстрації, завершує сатиричний твір “Ревізор” витримками і провокативними ремарками, ставши не зніхоченою сатирою на крихітний світ провінції.

Дія 1: Приїзд ревізора

Приїзд ревізора спричинює хвилювання та підозри серед місцевих урядовців, оскільки вони знають, що зарплата державного службовця буде приємною нагородою, і навіть ті, хто раніше був впевнений у своїй безкарності, занепокоюється.

Мера та писаря зовсім не спокоїть ідея, що від інспекції залежить все – їх посади, влада, багатство. Вони починають приготовлятися до прибуття ревізора, Тимофій Лукича.

Під час першого акту п’єси Гоголь вчно показує, як панує паніка та порушення влади у місті, як місцеві урядовці починають прагнути тільки до збагачення та вбирати на свої кишені бюджетні кошти.

Дія 2: Дії через страх

У другій дії твору “Ревізор” Миколи Гоголя показано, як персонажі, злякавшись можливого розкриття своїх порушень і обману, виявляють надзвичайну активність і починають здійснювати різні дії через страх.

Саме в цей момент глядачі і зрозуміють, наскільки глибоко запущена система корупції й підкупу в містечку. Численні персонажі, які раніше мірилися впливом і силою, тепер починають боятись, в першу чергу, збитків та неприємностей, які можуть спричинити їхні підкупні дії.

Адміністративна злочинність містечка раптово набуває масштабів, оскільки всі поспішають замести свої сліди і закрити шляхи до свого розкриття. Проявляються найжахливіші страхи, і кожен прагне перетворити негативну ситуацію на свій бік.

У цій дії глядачі спостерігають, як ревізор, що щойно прибув у містечко, виявляється не таким наївним і беззахисним, як здавалося багатьом корумпованим чиновникам. Він починає збирати докази своєї розслідування, що занепокоїло всіх злочинців і підкупників. Через страх втрати своїх позицій та можливого суду вони вживають різні заходи, спрямовані на знищення доказів.

З моменту, коли страх охопив всіх персонажів, на сцені починаються різні випадки афекту й хаосу, які підтримують напруженість і розкол у владних структурах. Це призводить до комічних ситуацій і розкриває внутрішню сутність кожного персонажа.

Дія 2 твору “Ревізор” Гоголя є вирішальною в розвитку подій. Вона не лише продемонструє справжній стан справ у містечку, але й покаже справжній характер кожного персонажа, коли він опиниться обличчям до страху. Ця дія запалює запалює світанок розгрому і пробудження совісті.

Дія 3: Розкриття обману

У третій дії твору “Ревізор” Миколи Гоголя розкривається обман, який стався з місцевою владою. Головний герой твору, Хлєстаков, був помилково прийнятий за ревізора і рухливо змінився після приїзду в невелике містечко.

У цій дії виявляється, що місцеві чиновники нічого не робили, щоб поліпшити життя містян, а навпаки, тільки власноруч збагачувалися та зловживали своїм положенням. Хлєстаков розуміє, що дієвість його обману полягає в тому, що чиновники впевнилися, ніби він – справжній ревізор, тому вони з початку стали розкривати свої секрети перед ним.

Розкриття обману стає докорінною зміною в суспільному ладі містечка. Люди, які довго потерпали від безправ’я та корупції, раптово побачили надію на зміни. Вони перестали боятися чиновників та виступили проти них, вимагаючи справедливості та покарання для осіб, які встановлювали свої власні правила.

Розкриття обману є поворотним моментом в сюжеті твору, тому що воно розкриває всю підлість і бездіяльність місцевих владарів. Воно викликає шок та негоду серед містян, а також перші ознаки розпачу та прагнення до змін. Ця дія показує, що істинна сила може змінити злочинні поведінки та відновити справедливість у суспільстві.

Дія 4: Зміна влади

Четверта дія твору “Ревізор” Миколи Гоголя розкривається перед читачем як вирішальний етап, де відбувається зміна влади місцевої адміністрації. Після розкриття обману, Хлєстаков, якого всі заблокували за підозрою у хабарництві, отримує можливість втрутитися в справи міста і пропонує свої “послуги” владалювачам для зміни незадовільного стану речей в місті.

Гоголь розкриває головних персонажів в новому світлі: Глеба Захаровича, який раніше був корумпованим мером, Івана Алєксєєвича, вважаючи за замішаним у справу, і багатьох інших. Хлєстаков, використовуючи свою першодруковану владу, виявляє свої амбіції і починає організовувати зміни в управлінні містом.

Разом зі зміною влади, відбувається й зміна відносин між персонажами. Хлєстаков стає символом нової влади, і всі починають піддаватися його впливу. Він демонструє свою щедрість і ставить себе в центр уваги, захоче розпочинаючи будівництво нових будівель, допомагаючи жителям міста та постачаючи їх люксовим одягом і взуттям.

Проте, зміну влади зустрічають не всі з радістю. Є ті, кому не подобається проваливших поступок нового господаря. Також, Хлєстаков насправді не є генієм у веденні справ. Його дії викликають критику і перепідготовку влади, що пізніше призводить до чистки нової еліти. Зміна влади відбувається не без незгоди і турботи громади, але в той же час вона виявляється символом надії на краще життя та суспільні перетворення.